Правду сказав хтось, що справжні почуття перевіряються розлукою, напевно цій людині довелось випробувати це на собі… Та існує ще одна думка - відстань вбиває кохання. Коли ти ще був тут, я часто задавала собі таке питання: чи варто підтримувати стосунки на відстані чи може краще одразу розірвати всі контакти, щоб потім не було ще болючіше? Та одного разу ти сказав мені, що я не маю права вирішувати сама за нас обох. І я рада, що не зробила такого, про що б потім шкодувала все життя...
Саме в розлуці починаєш розуміти, яке місце займає в твоєму житті інша людина. Не можу назвати своє теперішнє життя повноцінним, але мене «тримає» те, що я знаю, що хоч і далеко, але ти є: живеш, вчишся, працюєш, радієш, сумуєш, думаєш про мене…
Як пережити розлуку? Часом стає страшно, бо розумію яка велика відповідальність покладена на тебе, на мене, на нас обох. Нам потрібно довести, що любов наша справжня та міцна і їй не страшні ніякі відстані та час... Саме важче було пережити перші дні. «Дурила» себе, що це неправда, що ти є в Тернополі, що зараз ти подзвониш, що завтра ми побачимось. Та з часом зрозуміла, що не варто відгороджуватись від думки, що ти справді вже поїхав, не шукати лазівок для себе і своєї пам’яті, а поплакати від душі наодинці сама з собою, не ділитись ні з ким своїм горем, не підпускати до себе співчуваючих. І дійсно стало легше, навіть не те, щоб легше, а стало все ясно…
