З днем закоханих! Я не знаю яке моє відношення до цього свята. Хтось сприймає і святкує його, хтось вважає романтичною заморочкою, нав’язаною нам з-за кордону. Але якщо це лишній привід сказати коханій людині про свої почуття, то не варто ігнорувати цей день.Особисто в нас якось не складалось його святкування. В 2009 році ти привітав мене коло Босфору красивими білими трояндами, але ми не змогли побути наодинці, тобі треба було поспішати додому і в мене тоді були сімейні проблеми. В 2010 році ми в цей час не спілкувались, в тебе була перша сімейна криза, пов’язана з Юдіною й було не до того. В 2011 році я зустрічала це свято вже сама. А напередодні цьогорічного дня Валентина я взнала те, що назавжди викреслить тепер це свято з мого життя. Я не знаю навіть чи доцільно мені тепер взагалі говорити про свої почуття. Та приховувати мені немає чого, я все одно люблю тебе, моя любов все ще жива і вона залишиться з тобою. Яка вона, моя любов?  Море буває різним і навіть, якщо здається, що на ньому повний штиль, не варто в це вірити, все може змінитись будь-якої миті. Моя любов до тебе ніколи не була тихою і спокійною, бо це було цілком нереально: як можна бути спокійною поряд з тобою? Я не могла бути такою, ти завжди викликав в моїй душі шквал емоцій і я була мов море – часом мене «штормило» і я обрушувала на тебе всю силу своєї любові, немов дев’ятий вал, а часом я ласкаво «омивала» тебе, як тихий прибій, граючись прибережною галькою, а часом мені хотілось захопити тебе у вихор своїх хвиль і не відпускати, не відпускати ніколи. Не знаю якою я тобі тоді подобалась більше… Але ти любив мене всякою, бо я – море, а водна стихія завжди заворожувала тебе…  Тисяча шоколадних «цьом-цьом»… Як давно ми не дарували їх один одному. Всі наші відносини, починаючи з самого початку, були переплетені солодким ароматом шоколаду: в першу зустріч в солодкій кав’ярні «Цукерка» - шоколадні «їжачки», на Новий рік - цілий рюкзачок-бичок з смачними цукерочками, в Львові – традиційний гарячий шоколад. А пам’ятаєш маленькі цукерки «Амурчики» з арахісом і мигдалем, а «Курагу в шоколаді»? Але самими солодкими завжди були твої поцілунки, від яких я ставала більш залежною, ніж від солодощів. І хоча шоколад також буває з гіркуватим присмаком, тоді я цього не відчувала, бо мені було так солодко-солодко. А теперішні цукерки вже не такі солодкі, вони не здатні зробити моє життя хоч на краплинку солодшим…  Я думаю про тебе тільки з ніжністю. Коли ти був поруч, мені завжди хотілося торкатися до тебе, відчувати через дотики пальців твою шкіру, пестити тебе, покривати поцілунками, обіймати, пригортати… Саме так я могла виявляти свою любов до тебе, саме цього мені так не вистачало ці довгі два роки, саме про це я так мріяла. В розлуці свою ніжність до тебе я могла проявляти лише відтінком голосу, ніжними словами, всією силою свого почуття, на яке була здатна. А тепер я відпускаю свою любов і вона, мов та пір’їнка, полетить за вітром і загубиться десь в цьому великому і такому несправедливому світі… Як часто я чула від тебе: «Моє сонце, сонечко»... Мені так подобалось чути ці слова і подобалось називати тебе саме так – моє сонечко… Як було чудово, коли ти був в моєму житті, як було затишно в ньому, бо кожен мій день був сонячним і теплим. І для цього було потрібно так мало – промінчик з СМС, промінчик з нотками твого голосу, промінчик, складений з ніжних слів. Я намагалась поділитись з тобою всім теплом, радістю, добром, що світились в моєму серці, мріяла зробити твоє життя сонячним і світлим, хотіла стати для тебе справжнім сонцем…  Вона ніколи не переслідувала думки використати тебе. Я любила тебе не за щось, я любила тебе просто, без користі, без зобов’язань. Мені нічого не було потрібно від тебе, лише твоя любов, твоє серце. Та це напевно дуже багато… Я любила тебе без всякої надії на майбутнє, я люблю тебе й зараз і буду любити, навіть якщо ми більше ніколи не перетнемося в цьому житті. Хоча може моя любов й не була кришталево чистою, тому що не була відкритою, відвертою – це була любов до одруженого чоловіка. Але це для когось, для твоєї дружини, я ж вважала її чистою, бо завжди була чесною перед собою і перед тобою… В мене була думка знищити цей сайт. Та це мій подарунок тобі і я не хочу викреслювати з свого життя все, пов’язане з тобою. Він залишиться в такому вигляді назавжди, нічого міняти і нічим доповнювати його я не буду. Це частина нашої історії, частина великої любові, частина мене і частина тебе. Хай залишиться тобі на пам'ять про мене…
|
